Я - громадянин і патріот держави

Мета: розширити знання учнів про рідну державу, розкрити суть понять «громадянин», «патріот», «патріотизм»; розвивати у дітей прагнення бути свідомим громадянином України і її патріотом; виховувати любов до рідної землі, до своєї держави.

                                  Хід проведення

               Зацвітає калина, зеленіє ліщина,                                                                                                                 

                      Степом котиться диво - луна,

                      Це – моя Україна, це - моя Батьківщина,

                      Що як мама,  як тато одна.

      На сьогоднішній виховній годині ми поговоримо про патріотизм, оскільки він є актуальним завжди. Тема нашої виховної години – «Я громадянин і патріот держави». Поглибимо свої знання про рідну державу, розкриємо суть понять «громадянин», «патріот», «патріотизм».

         Епіграфом виховної години є вислів Іллі Шевельова: «У кожному з нас,хочемо ми того чи ні, закладена частинка Батьківщини. Не любити Батьківщину так само неприродно, як не любити себе». Чи погоджуєтесь ви з думкою І. Шевельова, скажете після нашої розмови про патріотизм.

Щоб брати участь в обговоренні будь - якої проблеми, необхідно оперувати певною термінологією. З’ясуємо, чи знаєте ви, що таке громадянин,  патріот, патріотизм. Порівняємо ваші знання з тлумаченням їх за словником.

               Отже:

-         громадянин – це особа, що належить до постійного населення якої – небудь  держави, користується її правами і виконує обов’язки, встановлені законами цієї  держави.                                              – патріот – це той, хто любить свою Батьківщину, відданий своєму народові, готовий для них на жертви й подвиги. Патріот із грецької означає «земляк», «співвітчизник», «людина, яка любить свою Батьківщину».

-         патріотизм – це любов до Батьківщини, до свого народу.

         Ми – Українці! Це звучить гордо. Нам пощастило народитися на мальовничій, щедрій та багатій землі.

З чого починається Батьківщина для нас? Що означає? З чим асоціюється? Напевно, з місцевістю, де народилися й росли, де минули найкращі, найщасливіші моменти життя, куди линемо у хвилини скрути. Наша маленька Батьківщина завжди з нами, у найпотаємніших куточках нашої душі, вона зігріває й підтримує нас. Ще Наполеон вважав: «Любов до Батьківщини -  перше достоїнство цивілізованої людини».

1 учень: Свідомість українців постійно змінюється. Майдан та Революція Гідності потрясли не тільки Україну, а й увесь світ. Зігріта палкими серцями мільйонами національно свідомих українців з усіх регіонів, незалежна демократична держава Україна продемонструвала Європі і всьому світові, що українці – міцна духом волелюбна нація, яка навчилася поважати себе і яка зуміла відстояла свій демократичний вибір українського народу. Майдан став центром революції, місцем правди і свободи, площею добра, тепла, дружби, любові, братерства й гідності. Наші серця стали частиною могутнього серця. Наші голоси - нотами потужного гімну волі.

                                 Героям Небесної Сотні

                             Як журавлі, що ринули у небо,

                             Покинувши цей грішний світ

                             Лишили по собі кривавий,

                             Та героїчний слід…

                             Вони не думали, що буде

                             Не думали про щастя чи добро.                   

                               Вони ішли…Ішли назустріч смерті,                              

                              І страху зовсім не було.

                              Небесна Сотня – герої незборені,

                              Найкращі, найвідважніші сини,

                              Яскравим сяйвом в небі засвітились,

                              Щоб інші мріяли, любили і жили.

2 учень: Були роки, народилися нові покоління. Кожне наступне дивиться на минуле очима свого часу. Утім події такої ваги єднають усіх, з роками набуваючи все більшої ваги. Ця війна стала однією з найтрагічніших в історії нашого народу.

       3 учень: Чорною хмарою нависли над людьми звістка: війна. Настали тяжкі для народу дні. Нажите, набудоване роками стає руїнами, пустирями. Усе палає, земля здригається від  вибухів снарядів і реву танків. Смерть, вогонь і попіл, руїни і страшну пустелю залишають після себе окупанти. Ворог спрямував свою смертоносну зброю проти кожного мешканця нашої країни, намагаючись знищити нас.

          4 учень: Проявляючи мужність і героїзм, захисники в жорстоких боях відстоюють кожний клаптик рідної землі.

 5 учень: Війна. Найважча. Найгірша. Та, що зруйнувала щасливе життя. На захист своєї Батьківщини піднявся весь народ.

6 учень: Усі, хто може тримати в руках зброю - воюють. Інші не покладаючи рук працюють заради перемоги.

7 учень: Та не всім це до душі. Росія ніяк не може пробачити Україні її незалежність. Ліна Костенко писала: « У кожної нації свої хвороби. У Росії – невиліковні». Вороги розуміють, що тільки розділивши, посіявши ворожнечу, нас можна буде й надалі тримати в покорі». І щоб нас зробити слабшими, недруги намагаються нас розсварити. На Сході точаться криваві бої. Там вирішується доля і майбутнє України. Ми знаємо, що ми – єдині, що перемога буде за нами. Єдина Україна – іншого шляху у нас немає.

                               Сьогодні на вокзалі бачила солдата…

                               Стояв один – його ніхто не проводжав:

                               Квиток на схід, рюкзак і плащ палатка,

                               Немов він сам від себе на війну тікав.

                               Сумний, стурбований, глибокий,

                               Задумливо і мужньо в самоті стояв,

                               Хоч перед ним дорога – світ широкий,

                               Але він стежку свою власну вже обрав.

                               Не в далі дальнії, щоб щастя пошукати,

                               Не в ті незвідані, чудові й радісні краї,

                               А в пекло – смерті в зуби їде  заглядати -

                               Боротися за волю на своїй землі!

                               І шкода стало невідомого солдата:

                               Він сам – та й я нікого вже не жду,                                                     

                               Тому тепер на нього буду я чекати,

                               Тепер я в Бога за усіх самотніх попрошу!

                               «Не полишай одних в скруту годину,

                               Дай мужності, надії й сили їм пошли!

                               Дружині – чоловіка, матері – дитину,

                               І сестрі – брата, прошу, рідного верни!»

                               Я мовчки проведу тебе, коханий, брате, сину,

                               Й чекати буду рідного тебе з війни…

                                 Тепер ти просто зобов’язаний й повинен,

                               Живим та неушкодженим прийти! (обговорення вірша)

            Ведучий: У цій війні народжуються герої. Вони бачать смерть в обличчя. Війна їх  загартовує, робить мужніми, дужими.

Ведуча: Час спливатиме, але дуже важливо, щоб юні знали і пам’ятали про тих, хто не жаліючи  сил, здоров’я і життя воює за незалежність.

Ведуча: Народжені жити, любити, творити давно пішли з життя для них війна закінчилася не салютом, а свинцем у серці. Вони заповіли нам берегти, пам’ятати і любити свою Батьківщину. Тож завдання нашого покоління – не забути людей, які прославили Україну своїм героїзмом.

         Ведуча: Так, герої не зникають. Вони передають наступним поколінням естафету своїх героїчних справ. Нехай пройдуть роки, але ми завжди будемо чути їхні голоси, які кличуть нас до боротьби за мир.

                       1 – й учень

                               Мир на Землі – це затишок і тиша,

                               Це сміх дитячий і душі політ,

                               Коли поет чарівні вірші пише

                               Про незвичайний, дивовижний світ.

                      2 – й учень

                                Мир на Землі – це росяні світанки,

                                Краса і творчість, пісня у гаях.

                               

                                     Мир на Землі – це вечори і ранки

                                Із радістю і щастям у серцях.

                     3 – й учень                                         

                                  Мир на Землі – це дім, і мама, й тато,

                                  Й любові стільки – просто через край.

                                  Це та земля, де щастя є багато

                                  І в кожній хаті – хліба коровай.

                              Вікторина « Моя – Україна»

                                        Вірш про Україну

                          Ось  небо блакитне і сонце в зеніті!

                          Моя Україна найкраща у …(світі!)

                          Моя Україна – це ліс і озерця,

                          Безмежні степи і чарівні…(джерельця.)

                          Красиві пейзажі і гори високі,

                          Маленькі струмочки і річки…(глибокі.)

                          Сади чарівні, мальовничії села,

                          Моя Україна – це пісня (весела.)

                          Це щира, багата, як світ її мова,

                          Крилата така, мелодійна…(чудова.)

                          Її обереги верба і калина,

                          Найкраща у світі - …(моя Україна.)

                          Бо нам найрідніші Вітчизна і мати.

                          То як же нам, дітям, її не кохати

                            Моя Україна – козацькая слава!

                          Така волелюбна й мирна…(держава.)

                          Вона дорога нам, і рідна, і мила,

                          Бо світ перед нами, як мати,…(відкрила.)

                          Вітчизна свята, дорога Україна,

                          Для кожного з нас ти у світі -…(єдина.)

Вікторина «Знавці нашої культури»

1.     Кольори нашого державного прапора ( жовтий і синій)

2.      Розкажіть перші стрічки національного Гімну (…)

3.     Старовинний обряд славлення різдвяних свят піснями(коляда)

4.     Кущ оспіваний з українських народних піснях, символ дівочої вроди( калина)

5.     Дерево – символ, з яким  в українських народних піснях і переказах порівнюють струнких дівчат ( тополя)

6.     Чим прикрашають голову українські дівчата (вінок)

7.     Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя та долю, відряджаючи у далеку дорогу ( рушник)

              

   Ведучий:  Людині визначено Богом місце народження, країна, небо, вона не може нічого змінити, як не може змінити себе саму, а якщо щось із того, призначено їй, поміняє то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим за своє. І куди б ти не пішов, твоя Батьківщина з тобою. І ми молимося за неї.

                                  Молитва за Україну

                        4- й учень

                                   Боже, Великий,Єдиний,

                                   Нам Україну храни,

                                   Волі і світла промінням

                                   Ти її осіни

                         5-й учень

                                     Світлом науки і знання

                                     Нас, дітей, просвіти,

                                     В чистій любові до краю

                                     Ти нас, Боже, зрости.

                       6 – й учень

                                     Молимось, Боже Єдиний,

                                     Нам Україну храни.

                                     Всі твої ласки, щедроти,

                                     Ти на люд наш зверни.

7-й учень

                                      Дав йому волю -

                                      Дай йому волю,

                                      Дай доброго світла,

                                      Щастя дай, Боже, народу

                                      На многії, многії літа!

Ведуча: Дійсно, історія багатовікових державних процесів України складна й суперечлива. Український народ завжди демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно й незалежно у мирі й злагоді з іншими народами.

                                Не плач, коли життя жорстоке

                                Тобі стежину шле лиху,

                                Ще знайдеш щастя синьооке

                                На вкритім тернами шляху.

                                І не сумуй, коли яскраве

                                Для тебе сонце вмить зайде,

                                Ще прийде час – і зірка слави

                                 Смарагдом в душу упаде.

                                Життя – це поле щастя й муки,

                                Тому до труднощів звикай,

                                Та головне – безсило руки

                                Ніколи ти не опускай!

                   8 – й учень

                              Буде важко – кріпись!

                              Буде гірко – не плач!

                              Буде вітер – не гнись!

                              Не уникнуть невдач…

                              Якщо грози – іди!

                              Якщо сльози – зітри!

                              Якщо страшно – тримайся!

Ведуча: Війна не вивітрюється з пам’яті людей, ні! Війна вкарбовується в пам'ять народу, щемить у душі, як рана невигойна.

Ведучий: Ми не маємо права забувати жахіття цієї війни.

Ведуча: Ми не маємо права забути тих, хто загинув. Ми не маємо права забувати тих, хто захищає нашу Україну.

Ведучий: Пам’ятаймо про це.

Ведуча: Ми повинні все пам’ятати!

Ведучий: Наш народ добре знає ціну миру, мирного життя. Мир – це ранок, повний світла та надій. Мир – це квітучі сади та повний колос на ниві. Мир – це шкільний дзвоник, це школа, у вікнах якої – сонце. Добре прокидатися і знати, що в тебе попереду прекрасний день, що тобі нічого не загрожує і всі твої мрії здійсняться. Добре бути щасливим.

Ведуча: Ми бажаємо вам великого щастя та мирного неба над головою.

                       Повертайтеся, будь ласка живими,

                       Я прошу не багато, й не мало.

                       Кожен вечір молюсь всім святим

                       Щоб нещастя Вас не спіткало.

                       Щоби Янгол закрив від біди,

                       І щоб куля лихої орди

                       Не побачила, не зачепила.

                       Ясним ранком, та днем дощовим,

                       Я шепочу у синєє небо:

                       Повертайтесь, будь ласка живими,

                       Більш нічого нам і не треба.